Торгівля завжди була супутником цивілізації. У ІІІ столітті до н.е. не було спеціалізованих місць для продажу товарів. Люди робили імпровізовані прилавки прямо біля своїх будинків або ходили та обмінювали те, що в них було, на те, чого не було.
Перші гроші, банки та банкрути
З появою ринків та розширенням географії торгівлі бартер став незручним. Тоді й вигадали «гроші». Були й котирувалися різні валюти: сіль, шкури, зерно. Один мінус таких грошей – велика вага. Люди почали думати, що може мати велику цінність і не псуватись. І вигадали — 700 року до н.е. стали розплачуватись дорогоцінними металами на вагу, а вже у 640 р. до н. е.. лідійський цар викарбував перші монети. Це стало початком поширення золота як єдиної економічної валюти по всьому світу. А паперові гроші почали друк в Китаї в VII столітті, а Європа до них прийшла через тисячу років.
Починаючи з XVI століття стрімко розвивався науковий та виробничий прогрес. Підприємці та виробничники стали укрупнюватись. З'явилися перші великі фабрики та банки, які давали позички на врожай чи торгові експедиції шовковим шляхом. Саме з цих банків пішло поняття «banca rotta» — банкрутство. Так називалися угоди, якими торговельна експедиція не відбулася.
XVIII століття - початок революційних технологій: паровий двигун, автомобілі, локомотиви тощо. Ці винаходи дали новий виток торгівлі: тепер товари можна було доставляти практично будь-куди, швидше і з меншим ризиком їх псування.
Транспортування товарів та ризики
Транспортування товарів коштувало грошей і мало ризики, а продавцям хотілося менше витрат та більше гарантій. Стали обмірковувати умови відправлення товарів, які б пом'якшували ризики для учасників угоди.
У кожній країні були свої правила, податки та заборони. Це значно ускладнювало процес укладання угоди та торгівлі загалом. У разі спірних ситуацій неможливо було визначити, хто за що відповідає і за що платить.
1919 року з'явилася Міжнародна торгова палата. Ця бізнес-організація прагнула збалансувати та зрівняти купців з усього світу. У 1920 року МТП стала збирати інформацію та досліджувати міжнародні ринки у 13 країнах, потім дослідження розширили до 30 країн світу. Результатом став перший випуск зведених правил Інкотермс 1936 року.
Інкотермс виник як універсальне вирішення питання «хто за що відповідає і платить». Це зведення рекомендацій і правил, що містить у собі поділ витрат, обов'язків та ризиків між учасниками угоди купівлі-продажу.
Ці правила дозволили зрівняти розуміння зобов'язань у будь-якій точці світу. І продавець, і покупець, і компанії, що супроводжують вантаж (експедитори, перевізники, брокери) читають правила однаково, а отже, кожен, укладаючи угоду, розуміє свої ризики та витрати.
Редакції Інкотермс
Інкотермс 1936 р. містив 6 умов поставок (FAS, FOB, C&F, CIF, Ex Ship та Ex Quay) і не редагувався до 1953 року у зв'язку з другою світовою війною. До другої редакції додали 3 умови постачання для залізничних перевезень. Умови DAF і DDP трактувалися неоднозначно, тому 1967 року МТП внесла поправки.
Розвиток авіаперевезень став приводом для перегляду правил та випуску четвертої редакції Інкотермс 1974 року. Щоб усунути плутанину навколо слова судно, з'явився новий термін — FOB Airport.
1980 приніс п'яту редакцію. У ній з'явилися умови постачання FRC. Вони регламентували перехід ризиків до покупця на контейнерному майданчику порту, а не на судні.
З редакції 1990 видалили умови поставки FOB Airport, так FOB стали умовою тільки для морського/річкового транспорту. Також зі статуту правил зникли FOR та FOT. Умови постачання FAS та DEQ були змінені редакцією 2000 року. Зміни стосувалися митних формальностей.
Інкотермс 2010 став більш структурованим. З умов постачання групи D зникли DAF, DES, DEQ та DDU. Замість них з'явилися DAT та DAP.
На даний момент найактуальніша редакція — Інкотермс 2020. Вона розроблена з урахуванням усіх ринкових змін, дещо відрізняється від попередньої версії. Умови постачання CIP та CIF змінили умови страхування. Для FCA за умови морського перевезення обумовлено моменти часу передачі бортового коносаменту. У групі D з'явилися нові умови постачання DPU, які замінили колишні умови DAT.
Останні 50 років перегляд правил відбувається кожне десятиліття. Це потрібно для того, щоб враховувати всі зміни кон'юнктури ринку та фіксувати їх. У 2021 році ринок реагує на епідеміологічну ситуацію зростанням фрахтів, дефіцитом обладнання та пошуком альтернативних шляхів просування бізнесу в цих умовах.
Цілком ймовірно, що наступна редакція Інкотермс вийде раніше, ніж настане 2030 рік.
