Реформи митної системи України на шляху до євроінтеграції
Країни, що входять до Європейського союзу мають спільну митну систему та працюють за єдиним митним Кодексом, який дозволяє уніфікувати та спростити процедури пов'язані з зовнішньоекономічною діяльністю. Країни-учасниці не мають кордонів для європейських товарів, лише для товарів, що експортують або імпортують. Наприклад, завдяки єдиній митній базі можна розмитнити товар який прямує до Франції в Польщі або в Німеччині.
Митниця як головний виклик для вступу в ЄС
Україна претендує на вступ в Європейський союз. А це не можливо без реформування основних інститутів влади та ключових органів функціонування держави. Митниця – брама зовнішньоекономічної діяльності. Від неї залежить кількість стягнутих податків, контроль за переміщенням товарів, статистика кількості та вартості товарів, що завозили або вивозили з країни. Але процес реформування такої важливої структури не можливо провести за рік, навіть за п’ять. Адже річ іде не тільки про опублікування законодавчих актів, але й про їх виконання. Це технічні можливості, інструменти та навички, які повинні опанувати митники та інші суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
Які реформи вже працюють?
Транспортний безвіз. В червні 2022 року було ратифіковано угоду, яка дозволяє перевізникам не отримувати дозволів для здійснення двосторонніх або транзитних перевезень в держави ЕС. Ця угода дуже позитивно вплинула на товарообіг у 2022 році - збільшення перетинів в сторону ЕС на 43%, порівняно з 2021 роком. Для звичайних водіїв цей документ полегшує визнання водійського посвідчення (наявність тільки міжнародного водійського посвідчення не є обов'язковим). В березні 2023 року дію угоди подовжили до червня 2024 року.
Оновлений митний тариф. У січні 2023 року набрав чинність Закон № 2697-IX "Про Митний тариф України". Митний тариф місить перелік кодів товарів, податки та перелік митних формальностей на той чи інший товар. Цей документ привів гармонізовану систему кодування товарів у відповідність до 7 редакції, якою користуються інші країни учасники, в т.ч. ЕС. Цей закон дозволив спростити та прискорити процедуру митного оформлення товарів.
Конвенція про спільний транзит (NCTS). З 1 жовтня 2022 року Україна офіційно стала 36 країною яка приєдналась до «митного безвізу». Це електронна система обміну інформації між країнами-учасницями в реальному часі. Така система дозволяє моніторити та усувати ризики щодо корупції й маніпулюванням з документами на вантажі, та звести бюрократичну складову до мінімуму. Учасники такої конвенції можуть оформлювати Т1 – транзитний документ, який дозволив перевозити вантажі по 1 документу. Наприклад, вантаж з Гданська до Києва можна перевозити по одному документу Т1 без додаткового оформлення попереднього повідомлення (ПД або ПП). Разом з конвенцією змінилась і система гарантування платежів – при оформленні Т1 обов'язкове потрібно гарантування митних платежів майже на всі категорії товарів в повному обсязі. Гарантування платежів забезпечує відправник або фінансові установи України, які набули статус гаранта.
Централізоване користування ІТ-системами. Дані які ввела одна країна, можуть бути відкриті для користування іншій (наприклад, система Customs Decision System, система для Авторизованих економічних операторів).
Україна готується і до нових реформ:
- збільшення пунктів пропуску з ЕС;
- встановлення сканерів на кордонах з ЕС;
- боротьба з корупцією – ротація кадрів між митницями;
- диджиталізація – електронні черги;
- модернізація прикордонної інфраструктури.
З необхідних органів функціонування держави, митниця є однією з важливих для вступу України в Європейський Союз. Хоч її реформування є складним та довготривалим процесом, нові закони та угоди уже позитивно впливають на торговельні відносини з ЄС та спрощують процедуру митного оформлення. Плановані реформи також мають на меті покращити ефективність й прозорість роботи митниці та сприяти розвитку зовнішньоекономічних відносин України з Європейським Союзом.
