- Зростання ставок на фрахт
- Вартість перевезення контейнерів із Китаю до Європи різко підвищилась
- Що відбувається з контейнерною логістикою
- Перевізники скидають контейнери в будь-яких портах: експедитори б’ють на сполох
- Україна та Румунія розширюють прикордонну інфраструктуру та транспортні коридори
Фрахт
- World Container Index | 12 Mar`26
- Зведений WCI: +8% (+165 $) → 2 123 $/ 40ft
- Шанхай – Роттердам: +19% (+391 $) → 2 443 $/ 40ft
- Шанхай – Генуя*: +10% (+276 $) → 3 120 $/ 40ft *порти Середземномор’я, зокрема й напрямки транзиту
Що стоїть за зростанням ставок?
За даними Drewry Container Capacity Insight, на наступний тиждень на маршруті Азія – Європа оголошено лише 5 blank sailings.
MSC та CMA CGM анонсували підвищення FAK-ставок з 22 березня.
Перевізники продовжують одночасно контролювати пропускну здатність і підтягувати рівень ставок.
Додатковим фактором тиску на ринок залишається триваюча нестабільність на Близькому Сході, яка впливає на глобальні ланцюги поставок.
Ринок Азія – Європа входить у фазу короткострокового підвищення. За оцінкою Drewry, у найближчі тижні спотові ставкиможуть зрости ще більше.
Світовий фрахт. Китай
Вартість перевезення контейнерів із Китаю до Європи різко підвищилась за останній тиждень на тлі війни на Близькому Сході. Зокрема була порушена робота одного з найзавантаженіших морських маршрутів у світі та збільшились терміни доставки,пише Bloomberg.
За даними Drewry World Container Index, опублікованими в четвер, спотові тарифи на перевезення 40-футового контейнера з Шанхаю до Роттердама за останній тиждень зросли на 19% до 2443 доларів, що є найрізкішим тижневим зростанням з червня 2025 року.
Вартість перевезення з Шанхаю до Генуї (Італія) зросла майже на 10% до 3120 доларів. З Шанхаю до Лос-Анджелеса ставка була на 4,2% вищою, ніж тижнем раніше, і становила 2503 долари.
Провідні світові контейнерні перевізники додали до своїх тарифів на далекі перевезення надзвичайні збори та паливні надбавки після того, як 28 лютого США та Ізраїль атакували Іран.
Аналітики зазначають, що судноплавні компанії припинили транзит через Ормузьку протоку, обмеживши свій доступ до Джебель-Алі в Дубаї, найзавантаженішого контейнерного порту за межами Азії, і в основному уникають Червоного моря, обираючи замість цього довший маршрут навколо південної Африки.
«Навіть якщо жоден вантаж перевізника не проходить через Ормузьку протоку, вони конкурують за місце в глобальній мережі суден, яка щойно стала значно більш обмеженою. Ми очікуємо, що час транзиту на транстихоокеанських та азіатсько-європейських маршрутах почне збільшуватися протягом наступного тижня або двох»,— зазначив директор зі стратегічних рішень платформи управління ланцюгами постачання FourKites Стівен Дайк.
Світова Аналітика
Що відбувається з контейнерною логістикою
Після закриття Ормузької протоки кількість перенаправленнь зросла більш ніж на 360% — із 218 до 1 010 на добу. Усі великі лінії змінюють маршрути. Найбільша частка зафіксованих перенаправлень у MSC — 59%.
- Найбільше вантажопотоків відводять від портів Абу-Дабі, Джебель-Алі та Хамад. Основний обсяг перенаправлень приймає Khawr Fakkan, також додаткове навантаження йде на Sohar і Hambantota.
- Це вже створює ризики перевантаження портів, накопичення контейнерів і затримок. Наслідки поширюються далі по ланцюгу: зростають затримки в індійських портах, зокрема Mundra та Navi Mumbai.
- На відміну від кризи в Червоному морі, тут немає повноцінного альтернативного “довгого маршруту”, тому частина портів регіону фактично опиняється в зоні обмеженого доступу.
Новини світу
Перевізники скидають контейнери в будь-яких портах: експедитори б’ють на сполох
Експедитори повідомляють, що контейнерні лінії почали розвантажувати вантажі у випадкових портах, щоб уникнути ризиків через ескалацію конфлікту на Близькому Сході та напружену ситуацію в районі Ормузької протоки.
У результаті вантажі можуть опинятися далеко від кінцевого пункту призначення, а додаткові витрати на перевезення, зберігання та перевалку часто перекладаються на клієнтів.
Наприклад, деякі контейнери, що прямували до Дубая, були вивантажені в китайському порту Циндао.
У деяких випадках перевізники також стягують близько $800 за контейнер за розвантаження, не враховуючи подальші витрати на зберігання.
Логістичні компанії зазначають, що Оман поступово стає ключовим транзитним хабом, звідки вантажі доставляють до країн Перської затоки автотранспортом. Експерти попереджають, що ситуація може призвести до затримок, додаткових витрат та перебудови ланцюгів постачання.
Україна
Україна та Румунія розширюють прикордонну інфраструктуру та транспортні коридори
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба перебуває з робочим візитом у Румунії у складі урядової делегації на чолі з Президентом України Володимиром Зеленським.
Під час зустрічі Президента України Володимира Зеленського з Президентом Румунії Нікушором Даном сторони обговорили розвиток прикордонної інфраструктури та реалізацію спільних транспортних проєктів між Україною та Румунією.
- Серед ключових пріоритетів — відкриття нового пункту пропуску «Біла Церква – Сігету Мармацієй». Планується, що вже влітку 2026 року пункт пропуску запрацює для легкового транспорту. Після реалізації першої черги його пропускна спроможність становитиме до 700 автомобілів на добу.
- Окрему увагу сторони приділили реконструкції пункту пропуску «Порубне – Сірет». Реалізація цього проєкту дозволить збільшити пропускну здатність українсько-румунського кордону на 300 вантажівок щодня.
- Також обговорено перспективний інфраструктурний проєкт — будівництво мосту через Дунай між Орлівкою та Ісакчею. Новий міст може стати важливим транспортним коридором між Україною та Європейським Союзом та посилити логістичну спроможність регіону.
- Сторони також розглянули питання розширення мережі пунктів пропуску, впровадження спільного митного та прикордонного контролю, а також розвитку нових транспортних маршрутів, зокрема залізничних.
Реалізація цих проєктів дозволить скоротити час перетину кордону, збільшити пропускну спроможність українсько-румунського кордону та посилити економічну співпрацю між Україною та Румунією.