Думаю, не стане відкриттям, якщо я скажу, що для китайців в житті важливі три речі - діти, сім'я і гроші. Це помітно по тому, як вони розподіляють пріоритети і як проводять вільний час.
Почнемо з того, що в суспільстві дуже шанують сімейні цінності. Батьки й дідусі гуляють з дітьми - таке ж часте явище, як і мами з колясками. Чоловіки беруть участь у вихованні на рівних з жінками.
Одна сім'я-одна дитина
Під час життя в Піднебесній при знайомстві мене часто запитували: «а скільки у тебе в сім'ї дітей?». Коли я говорила, що єдина, відповідь шокувала співрозмовників. На думку китайців, європейці можуть дозволити собі заводити великі сім'ї і повинні мати десяток братів і сестер.
Напевно тому мені здавалося, що китайці мріють про багатодітні родини. Після скасування політики «Одна сім'я - одна дитина» в 2016 році, статистика показала, що бебі-бум не стався, хоча його чекали. Виявилося, що добре освічені міські жителі не охоче заводять 2 дитини.
До 2016 року китайці були зобов'язані платити штраф за другу дитину. Зараз умови пом'якшили. Можна мати двох дітей, але за народження 3 китайська сім'я повинна заплатити державі 320 тисяч юанів (близько 50 тисяч доларів). За цю суму, батьки купують дитині «квиток в життя». Без оплати держава не дасть прописку і доступ до освіти, людина виявиться нелегалом у своїй же країні.
З кількістю дітей зростає сума штрафу. Хоча деяких китайців це не зупиняє. Якось я читала про сім'ю, яку не злякали жодні закони. Незважаючи на всі правила 34-річна китаянка народила сімох дітей. Жінка є власницею швейних фабрик, володіє виробництвом ювелірних прикрас і брендом косметики по догляду за шкірою. Напевно, може собі дозволити не тільки поставити на ноги кожну дитину, але ще і сплатити штрафи за їх народження.
Дитинство і навчання
Через велику конкуренцію на ринку праці, китайців з самого дитинства привчають багато займатися. Діти з ранку до вечора проводять в школі, зазубрюючи уроки. Спочатку вони прикладають зусилля, щоб добре здати Гаокао (аналог нашого ЗНО) і вступити до престижного ВНЗ. А після - для того, щоб успішно закінчити університет і прокласти шлях до високооплачуваної роботи.
У Китаї активно практикуються школи-інтернати (це я їх так називаю). Діти живуть в школі з понеділка по п'ятницю, на вихідні батьки забирають їх додому. Ночують в гуртожитку по кілька людей у кімнаті, прокидаються і лягають спати за розкладом: підйом о 7 ранку, потім колективна зарядка під гімн КНР на стадіоні. До речі, форма у всіх однакова і відрізнити дітей можна хіба що по взуттю. Після зарядки - сніданок і школа. Там вони перебувають до обіду, а після їжі повертаються в гуртожиток, адже обідній сон ніхто не відміняв. Увечері уроки тривають до 8-10 годин вечора. Через такий режим хобі у школярів дуже мало, вони проводять більшу частину часу, вивчаючи предмети. Якщо у нас в школі головним було сказати власну думку про прочитане, то в освіті китайців все навпаки - потрібно говорити так, як в книзі сказано.
Якщо китайці і відпочивають, то всією сім'єю. Вони часто ходять в ресторани і кафе. Нагадаю, головне правило - завжди бути ситим, у них цвіте культ повного живота. Реально, в Китаї дуже багато їдять. Для мене залишається загадкою, чому китайці не товстіють. Напевно, причина в тому, що вони дуже активні, спортивні, намагаються проводити багато часу поза домом, а з віком це тільки посилюється. Вранці в 5-6 годин можна побачити, як по дворах практикують Цигун, а ввечері бабусі вмикають музику і танцюють прямо на вулицях.
До речі, крім банкетів на вихідних популярністю користуються парки розваг і торгові центри. Місцеві часто влаштовують прогулянки і пікніки за містом або біля моря. З перших же днів перебування в країні я зробила висновок - нудьгувати з ними не доведеться (і виявилася права).
Отличная статья, интересная информация!